[b]Фрагмент навчального посібника [/b][br][b]Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання математики[/b] : навч. посіб. / Т. Г. Крамаренко, В. В. Корольський, С. О. Семеріков, С. В. Шокалюк ; наук. ред. М. І. Жалдак. – Вид. 2, перероб. і доп. – Кривий Ріг : Криворізький держ. пед. ун‑т, 2019. – 444 с. – Режим доступу: [url=http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3315]http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3315[/url].[br]__________________________________________________________[br][br]Практичні задачі евристичного характеру є потужним[br]знаряддям для розвитку творчих здібностей особистості. Наприклад, здібностей[br]втілювати здобуті знання в духовні і матеріальні форми, переносити знання і[br]уміння в нові ситуації, уміння бачити знайоме в незнайомому, винахідливість,[br]гнучкість мислення та ін. Доступні для розуміння учнів / студентів прикладні задачі посилюють світоглядні аспекти[br]навчання, мають незрівнянну цінність для мотивації вивчення нового математичного[br]матеріалу. Життєвою необхідністю їх розв’язування найбільш природно[br]обґрунтувати потребу у нових ідеях, знаннях і методах.[br][br]Прикладні задачі в процесі навчання виконують такі [i]дидактичні функції[/i] як [i]навчаюча, виховна, розвиваюча, контролююча[/i][br][93]. Вирішальною серед цих функцій все частіше називається[br]розвиваюча.[br][br]На основі досвіду використання ПЗНП можемо констатувати:[br][br]–  розв’язування практичних задач надзвичайно важливе для розвитку творчих якостей учня,[br]активізації його творчої діяльності;[br][br]–  педагогічна практика свідчить про низьку готовність значної частини учнів до розв’язування[br]задач зазначеного типу, починаючи з аналізу умови до дослідження на[br]прийнятність, змістовність отриманих результатів;[br][br]–  впровадження ІКТН математики дозволяє значно інтенсифікувати процес розв’язування практичних, прикладних задач за рахунок перекладання операцій обчислення на програмне[br]забезпечення.[br][br][b]Розглянемо схему розв’язування задач з практичним змістом[/b], запропоновану М.Д. Касьяненко[url=file:///D:/kniga_2019_2009/27_07_2019_new_IKTN_2009_book_inno.docx#_ftn1][1][/url][br](с. 97):[br][br]1. Вивчення задачі і здійснення її структурного аналізу:[br][br]а) виділення об’єктів задачі та відношень між ними;[br][br]б) виділення величин, які розглядаються в задачі;[br][br]в) пригадування і встановлення співвідношень між величинами.[br][br]2. Складання плану розв’язування задачі у загальному вигляді.[br][br]3. Побудова математичної моделі: складання числових виразів, рівнянь, нерівностей, використання готових (раніше вивчених) співвідношень, формул, тотожностей.[br][br]4. Розв’язування задачі.[br][br]5. Перевірка правильності моделювання та розв’язку задачі.[br][br]6. Дослідження здобутих розв’язків у даній практичній ситуації, знаходження остаточного результату – відповіді.[br][br]7. Пошуки інших способів розв’язування задачі, виділення найраціональнішого.[br][br]8. Опис найраціональнішого способу розв’язування задачі.[br][br]9. Складання задач, обернених до даної, їх розв’язування.[br][br]10. Встановлення меж застосування способу розв’язування задачі (для задач з іншим практичним змістом чи іншими числовими даними).[br][br]11. Складання узагальненої задачі, її розв’язування та дослідження.[br][br]