[justify][b]Декартову систему координат[/b] (або [b]прямокутна система координат[/b]) вперше запропонував відомий французький математик [b]Рене Декарт[/b] близько 1637 р. у праці «Геометрія», одному з додатків до видатного філософського твору «Міркування про метод».[/justify]

[justify]Сучасна Декартова система координат в двох вимірах (також знана під назвою [b]прямокутна система координат[/b]) задається двома осями, розташованими під прямим кутом одна до одної. Площину, в якій знаходяться осі, називають іноді [i]xy[/i]-площиною. Горизонтальна вісь позначається як [b]x[/b] ([b]вісь абсцис[/b]), вертикальна як [b]y[/b] ([b]вісь ординат[/b]). В тривимірному просторі до цих двох додається третя вісь, перпендикулярна [i]xy[/i]-площині — вісь [b]z[/b] ([b]аплікат[/b]).[/justify]

[justify]Точка перетину, де осі перетинаються, називається [i][b]початком координат[/b][/i] та позначається як [b]O[/b]. Відповідно, вісь [b]x[/b] може бути позначена як [b]Ox[/b], а вісь [b]y[/b] — як [b]Oy[/b]. Прямі, проведені паралельно до кожної осі на відстані одиничного відрізку (одиниці виміру довжини) починаючи з початку координат, формують [b]координатну сітку[/b].[/justify]

[justify]Точка в двовимірній системі координат задається двома числами, які визначають відстань від осі [b]Oy[/b] ([b]абсциса або х-координата[/b]) та від осі [b]Ох[/b] ([b]ордината або y-координата[/b]) відповідно. Таким чином, координати формують впорядковану пару чисел [b](x, y)[/b].[/justify]

[justify]Перетин двох осей створює чотири квадранти на координатній площині, які позначаються римськими цифрами I, II, III, та IV. Зазвичай порядок нумерації квадрантів — проти годинникової стрілки, починаючи з правого верхнього (тобто там, де абсциси та ординаті — додатні числа).[br][/justify][table][tr][td][/td][td]x[/td][td]y[/td][/tr][tr][td]I[/td][td]+[/td][td]+[/td][/tr][tr][td]II[/td][td]-[/td][td]+[/td][/tr][tr][td]III[/td][td]-[/td][td]-[/td][/tr][tr][td]IV[/td][td]+[/td][td]-[/td][/tr][/table]